Він був людиною незвичайною. Найчастіше його порівнюють зі святим Феодосієм Печерським, великим подвижником ХІ століття, адже вважається, що святий Іов прислужився українському православ'ю не менше за свого великого духовного попередника.

Шляхетський родовід не перешкодив десятирічному хлопцеві з Галичини покинути батьківський дім та вступити до відомого Угорницького монастиря. Він рано прийняв чернечий постриг, згодом був висвячний на ієромонаха, взяв на себе управління Чеснохресним монастирем у Дубно і потімпотайки подався на гору Почаївську. Та втеча від слави народної не вдалася: і там братія обрала його ігуменом, і там продовжилась робота, зокрема з реформування уставу монастиря, розбудови монастиря... Доводилося й боротися за монастир з можновладцями-протестантами та уніатами. І це лише дещиця справ святого...